Головна › Чим ми можемо допомогти › Нерухомість
Допомагаємо під час купівлі та продажу нерухомості, у справах оренди та найму, а також під час купівлі від забудовника. Консультуємо іноземців, зокрема громадян України – від оцінки, чи потрібен дозвіл, до нотаріального акта та запису в земельно-іпотечній книзі (księga wieczysta).
Спілкуємося українською, російською, польською та англійською · зустрічі в офісі на вул. Lwowska 2/8 або онлайн
Оцінка, чи для угоди потрібен дозвіл міністра, відповідального за внутрішні справи, заяви на дозвіл і на обіцянку дозволу (promesa), законні звільнення, а також набуття нерухомості компаніями, які контролюють іноземці.
Перевірка правового стану та земельно-іпотечної книги, попередні договори, підготовка та узгодження договорів купівлі-продажу, підготовка до дій у нотаріуса.
Договори найму квартир і комерційних приміщень, випадковий і інституційний найм, застави, розірвання, розрахунки з орендарями, повернення приміщення та заборгованої орендної плати.
Аналіз договору із забудовником і інформаційного проспекту, житловий ескроу-рахунок, приймання приміщення, рекламації та вимоги щодо недоліків.
Заяви щодо земельно-іпотечних книг, іпотеки та сервітути, встановлення окремої власності на приміщення, врегулювання правового стану нерухомості.
Операції з нерухомістю в компаніях, придбання часток у компаніях, що володіють нерухомістю, комерційна оренда, інвестиційні договори та спори щодо нерухомості.
Набуття нерухомості іноземцем, як правило, потребує дозволу, який видається рішенням міністра, відповідального за внутрішні справи (ст. 1 ч. 1 Закону про набуття нерухомості іноземцями). Дозволу не потребує, зокрема, придбання самостійного житлового приміщення (ст. 8 ч. 1 п. 1), за винятком нерухомості в прикордонній смузі (ст. 8 ч. 3). Набуття всупереч положенням Закону є недійсним (ст. 6 ч. 1), а там, де дозвіл потрібен, без його пред’явлення не можна вчиняти правочини ані вносити записи до земельно-іпотечної книги (ст. 5).
З 19 листопада 2026 р. нотаріуси виконують обов’язок передавати міністру документи про набуття нерухомості іноземцями шляхом розміщення їхніх електронних витягів і копій у Центральному репозиторії електронних витягів нотаріальних актів (Закон від 17 липня 2026 р., Dz.U. 2026 poz. 1099). Цей Закон не змінює умов видачі дозволу (ст. 1 і 1a).
Так, якщо купує самостійне житлове приміщення в розумінні Закону про право власності на приміщення – таке набуття не потребує дозволу (ст. 8 ч. 1 п. 1 Закону про набуття нерухомості іноземцями). Звільнення не стосується нерухомості в прикордонній смузі (ст. 8 ч. 3).
Як правило, так, якщо покупець – іноземець не з Європейського економічного простору та не зі Швейцарії (ст. 1 ч. 1). Дозвіл видає міністр, відповідальний за внутрішні справи, якщо набуття не загрожує обороноздатності, безпеці та громадському порядку, а іноземець доведе зв’язки з Польщею, напр. дозвіл на проживання, шлюб із громадянином Польщі чи ведення господарської діяльності (ст. 1a ч. 1–2). Є й звільнення, напр. коли іноземець проживає в Польщі щонайменше 5 років від надання дозволу на постійне проживання або статусу довгострокового резидента ЄС (ст. 8 ч. 1 п. 2).
Дозвіл діє два роки з дня видачі (ст. 3 ч. 2). Іноземець, який має намір придбати нерухомість, може раніше звернутися по promesa – обіцянку видати дозвіл; вона діє один рік (ст. 3d ч. 1–2).
Закон не застосовується до набуття нерухомості в порядку спадкування або віндикаційного легату особами, які мають право на спадкування за законом (ст. 7 ч. 2). Якщо іноземець набуває нерухомість за заповітом, він має подати заяву на дозвіл протягом двох років від відкриття спадщини (ст. 7 ч. 3).
Договір, що зобов’язує передати право власності на нерухомість, має бути укладений у формі нотаріального акта (ст. 158 ЦК Польщі). Попередній договір має визначати істотні умови основного договору (ст. 389 § 1 ЦК); якщо він відповідає вимогам, від яких залежить дійсність основного договору, зокрема щодо форми, уповноважена сторона може вимагати укладення основного договору (ст. 390 § 2 ЦК).
У разі розбіжності між правовим станом, зазначеним у книзі, і фактичним, зміст книги вирішує на користь того, хто правочином з особою, уповноваженою згідно з книгою, набув право власності чи інше речове право (гарантія публічної довіри, ст. 5 Закону про земельно-іпотечні книги та іпотеку). Гарантія не захищає безоплатних розпоряджень і набувача, який діяв недобросовісно (ст. 6 ч. 1), тому перед купівлею варто перевірити книгу та документи.
Договір найму нерухомості або приміщення на строк понад рік має бути укладений письмово; якщо форму не дотримано, його вважають укладеним на невизначений строк (ст. 660 ЦК). Найм, укладений на строк понад 10 років, після спливу цього строку вважається укладеним на невизначений строк (ст. 661 § 1 ЦК). Якщо здане в оренду приміщення продадуть, набувач вступає в орендні відносини і, як правило, може розірвати договір із дотриманням законних строків попередження; цього права немає, якщо договір укладено на визначений строк, письмово із завіреною датою, а річ передано орендареві (ст. 678 ЦК).
Це договір найму житлового приміщення на визначений строк не довше 10 років, наймодавець за яким – фізична особа, що не веде господарської діяльності з надання приміщень в оренду. До договору додаються, зокрема, заява наймача у формі нотаріального акта про підкорення примусовому виконанню та зобов’язання звільнити приміщення, вказівка іншого приміщення, де наймач зможе проживати, та згода його власника (ст. 19a ч. 1–2 Закону про захист прав наймачів). Застава не може перевищувати шестикратного місячного розміру орендної плати (ст. 19a ч. 4).
Коли наймач прострочив оплату оренди чи інших платежів щонайменше за три повні періоди оплати, а наймодавець письмово попередив про намір розірвати договір і визначив додатковий місячний строк для сплати заборгованості та поточних платежів. Розірвання вимагає письмової форми під загрозою недійсності й зазначення причини та подається не пізніше ніж за місяць наперед, на кінець календарного місяця (ст. 11 ч. 1 і ч. 2 п. 2 Закону про захист прав наймачів). Для випадкового найму діють додаткові положення.
Договір із забудовником (umowa deweloperska) укладається у формі нотаріального акта (ст. 40 ч. 1 Закону про захист прав покупця житлового приміщення або одноквартирного будинку та Гарантійний фонд забудовників). Забудовник, який починає продаж, зобов’язаний укласти договір житлового ескроу-рахунку для відповідного проєкту (ст. 7 ч. 1 цього Закону).
Правова основа: Закон від 24 березня 1920 р. про набуття нерухомості іноземцями (єдиний текст: Dz.U. 2017 poz. 2278 зі змінами); Закон від 23 квітня 1964 р. – Цивільний кодекс (єдиний текст: Dz.U. 2026 poz. 795); Закон від 21 червня 2001 р. про захист прав наймачів, муніципальний житловий фонд та про зміну Цивільного кодексу (єдиний текст: Dz.U. 2023 poz. 725); Закон від 20 травня 2021 р. про захист прав покупця житлового приміщення або одноквартирного будинку та Гарантійний фонд забудовників (єдиний текст: Dz.U. 2026 poz. 880); Закон від 6 липня 1982 р. про земельно-іпотечні книги та іпотеку (єдиний текст: Dz.U. 2026 poz. 1066). Інформація на цій сторінці має загальний характер і не є юридичною консультацією в індивідуальній справі.
Коротко опишіть справу та надішліть документи, напр. виписку з земельно-іпотечної книги, проєкт договору чи договір оренди. Підкажемо можливі кроки та строки.